Позовна заява про оспорювання батьківства — це юридичний інструмент, за допомогою якого особа може ініціювати судовий процес з метою визнання того, що вона не є біологічним батьком (або матір’ю) дитини. Така заява подається у разі, коли особа вважає, що актовий запис про батьківство не відповідає фактичним обставинам.
Основні випадки, коли подається позов:
1. Сумніви щодо біологічного батьківства. Найбільш поширений випадок — коли чоловік дізнається або підозрює, що не є біологічним батьком дитини. У такій ситуації позовна заява про оспорювання батьківства подається до суду з вимогою виключити запис про нього як батька з актового запису.
2. Оспорювання запису в інтересах дитини. Іноді позов може подаватись матір’ю, опікуном чи іншими заінтересованими особами в інтересах самої дитини, якщо вважається, що зазначений батько не є її біологічним родичем.
3. Підробка або введення в оману. Якщо особа була введена в оману під час оформлення документів (наприклад, підписала згоду на батьківство без розуміння наслідків), вона має право звернутися до суду.
Хто може подати позов?
Право на подання позовної заяви про оспорювання батьківства мають:
• чоловік, записаний батьком дитини;
• мати дитини;
• опікун дитини;
• сама дитина після досягнення повноліття.
Слід враховувати строки звернення: як правило, позов можна подати протягом одного року з моменту, коли особі стало відомо про обставини, які дають підстави для оспорювання.
Отже, позовна заява про оспорювання батьківства необхідна у випадках, коли є сумніви в достовірності актового запису про батьківство. Це складна юридична процедура, що вимагає належного обґрунтування, а іноді — і проведення ДНК-експертизи. У таких справах доцільно звертатися за допомогою до досвідченого сімейного адвоката.
