Незалежно від того, де ви оформлюєте кредит, його видача завжди здійснюється на підставі договору. Навіть якщо це не одразу очевидно, договір містить умови, що регулюють відповідальність за порушення зобов’язань. У разі виникнення спору між сторонами він може бути вирішений у суді, де позичальника може представляти кредитний адвокат. Це є спільною рисою як для банківських, так і для небанківських позик. Але в чому полягають основні відмінності? Розглянемо три ключові аспекти:
1. Швидкість отримання кредиту в МФО. У мікрофінансових організаціях позику можна отримати швидко, але зазвичай це невеликі суми під високі відсотки.
2. Процедура перевірки в банках. Перед схваленням кредиту банк ретельно аналізує вашу платоспроможність. Хоча це може зайняти більше часу, клієнту доступні більші суми під нижчий відсоток.
3. Прозорість роботи банків. Банки вважаються більш надійними кредиторами завдяки суворому регулюванню їхньої діяльності.
Попри зазначені відмінності, позичальникам важливо розуміти, що у разі виникнення заборгованості методи роботи банків і МФО щодо стягнення боргу часто схожі.
Наприклад, обидва типи фінансових установ активно використовували виконавчий напис нотаріуса для стягнення заборгованості. Проте у багатьох випадках такі дії супроводжувалися порушенням закону.
Скасувати такий напис може допомогти кредитний адвокат. Крім того, як банки, так і МФО часто передають борги колекторам.
Таким чином, навіть якщо ви берете кредит у банку, це не гарантує, що право вимоги за кредитом не буде передано колекторам.
