Договірні відносини завжди містять в собі елемент ризику. Навіть якщо власник майна добровільно продає його іншим особам з умовою, що ті повинні його доглядати до самої смерті, це не означає, що спадкоємці будуть згодні з таким становищем. Тому, перш ніж укладати договір довічного утримання, обидві сторони мають розуміти, які переваги та ризики він має.
Плюси та мінуси договору довічного утримання:
1. Відчужувач втрачає право власності на квартиру чи будинок, натомість отримує гарантований догляд (лікування, харчування, фінансове забезпечення тощо) до кінця життя.
2. Нерухомість не можна продати чи іншим чином відчужити поки діє договір.
3. Якщо майно буде знищено або пошкоджено, наприклад, внаслідок воєнних дій, то набувач все одно повинен доглядати за відчужувачем. Він не може припинити дію договору на цій підставі.
4. На набувача покладається обов’язок провести поховання особи, за якою він доглядав.
5. Завжди існує ризик недобросовісності однієї зі сторін договору.
Оскільки повноцінний перехід усіх правомочностей до нового власника відбувається тільки після смерті попереднього, договір довічного утримання варто укладати лише з тими людьми, яким Ви повністю довіряєте. Якщо з’являться спадкоємці відчужувача, вони можуть в судовому порядку спробувати довести, що договір було укладено під впливом обману чи помилки. Важливо розуміти, що судово-психіатрична експертиза щодо визначення волевиявлення особи може проводитись навіть посмертно.
