Коли спадкодавець залишає заповіт, то спадкування по чергам, встановленим в законі не відбувається. Таким чином, найближчі родичі можуть бути усунуті від спадкування. Але серед цих родичів можуть бути такі, що не мають повної цивільної дієздатності, наприклад, або з інших причин є досить уразливі. Для таких спадкоємців передбачена обов’язкова частка у спадщині. Хто має на неї право? Діти до 18 років, непрацездатні дорослі діти, батьки, той, з подружжя, що залишився (вдова, вдівець) за умови їхньої непрацездатності.
Для того, щоб визначити обов’язкову частку, потрібно встановити все коло спадкоємців за законом. Наприклад, спадкодавець залишив заповіт на свого сина, але у нього ще є старенькі батьки та дружина з інвалідністю. В такому разі, коло спадкоємців за законом складається із 4-х осіб. Якби не було заповіту, кожен з них міг спадкувати по ¼ від усього майна спадкодавця. Натомість обов’язкова частка у спадщині встановлюється на рівні половини від того, що могло б бути успадковане за законом.
Отже, з одного боку, наявність заповіту спрощує процедуру спадкування і є можливістю для людини на власний розсуд розпорядитися своїм майном. Проте з іншого боку, дія заповіту може бути обмежена шляхом встановлення обов’язкової частки у спадщині.
