За результатами податкової перевірки посадові особи складають акт, у якому відображають встановлені порушення та розраховані суми донарахувань. Водночас такий документ не є остаточним рішенням, а лише фіксує позицію контролюючого органу. Якщо платник не погоджується з викладеними висновками, він має право розпочати оскарження акту перевірки податкової.
Насамперед доцільно подати письмові заперечення до органу, який проводив перевірку. Закон встановлює конкретний строк для їх подання після отримання акту. У запереченнях необхідно аргументовано спростувати висновки перевіряючих, послатися на норми законодавства та надати документи, що підтверджують позицію платника. Цей етап дозволяє вплинути на подальше прийняття рішення.
Якщо після розгляду заперечень контролюючий орган видає податкове повідомлення-рішення, наступним кроком стає адміністративне або судове оскарження акту перевірки податкової. Адміністративний порядок передбачає звернення зі скаргою до вищого органу ДПС. Така скарга розглядається у визначені строки з перевіркою доводів заявника та матеріалів перевірки.
У разі незгоди з результатами адміністративного розгляду або обрання судового шляху платник може подати позов до адміністративного суду. Суд досліджує не лише обґрунтованість донарахувань, а й законність самої перевірки, зокрема дотримання процедури її призначення та проведення. Істотними можуть бути порушення строків, відсутність належних підстав або перевищення повноважень посадовими особами.
Важливо дотримуватися процесуальних строків звернення до суду та правильно оформити позовні вимоги. Чітко сформульована правова позиція й належні докази значно підвищують ймовірність скасування спірного рішення.
Отже, оскарження акту перевірки податкової включає декілька послідовних стадій – від подання заперечень до судового розгляду. Своєчасні дії та професійний підхід дозволяють ефективно відстояти інтереси платника податків.
