В американських фільмах часто можна побачити сцену, коли нотаріус після похорон скликає всіх родичів померлого для оголошення заповіту. Але як це відбувається в Україні? Все залежить від того, про який саме заповіт йдеться: звичайний чи секретний.
Звичайний заповіт – це такий, про зміст якого нотаріусу відомо під час його посвідчення. Досить часто саме нотаріус і складає такий документ, а спадкодавець лише підписує, чим засвідчує правильність усіх формулювань. Після смерті спадкодавця, спадкоємець може звернутися до будь-якого нотаріуса та дізнатися про наявність заповіту та місце його зберігання.
Секретний заповіт – це такий, про зміст якого не знає ніхто, навіть нотаріус. Як тоді відбувається його посвідчення? Спадкодавець сам складає текст заповіту, поміщує його в конверт, заклеює та ставить свій підпис. Нотаріус вкладає конверт спадкодавця в ще один конверт, опечатує його, реєструє та забезпечує зберігання. Коли стає відомо про те, що спадкодавець помер, нотаріус призначає день оголошення заповіту. Про це він повинен сповістити усіх спадкоємців, а у разі, якщо з певних причин це зробити неможливо – нотаріус має опублікувати оголошення у пресі про те, що відбудеться оголошення змісту заповіту.
Ця процедура має бути здійснена з дотриманням усіх формальностей, інакше спадкоємці, яким нічого не дісталося у спадок, можуть спробувати цей заповіт оскаржити. Тому, конверт із секретним заповітом має бути цілий і відкриватися тільки в присутності спадкоємців, а вся процедура повинна бути зафіксована у протоколі.
