Зазвичай, текст заповіту записує нотаріус у присутності заповідача. Потім він його посвідчує у двох примірниках. Один примірник залишається у нотаріуса. Він зобов’язаний його передати на збереження до архіву. Другий примірник — нотаріус віддає заповідачу, який самостійно вирішує де його зберігати й чи показувати іншим особам. Проте, ця процедура не застосовується у випадку, коли посвідчується секретний заповіт. Що це таке? Коли зміст заповіту відомий лише особі, яка його написала й оголошується в присутності спадкоємців та свідків.
На практиці, все відбувається наступним чином:
– спадкодавець передає нотаріусу запечатаний конверт із заповітом;
– на конверті має бути підпис спадкодавця;
– нотаріус поміщає його в ще один конверт, заклеює і робить на конверті посвідчувальний напис.
Нотаріус повинен роз’яснити спадкодавцеві, що норми заповіту не мають суперечити закону та нормам суспільної моралі, повинні сприйматись однозначно аби не було суперечок стосовно їх тлумачення.
Секретний заповіт зберігається в архіві нотаріуса в одному примірнику. В день оголошення заповіту, нотаріус вживає усіх заходів, щоб повідомити про це спадкоємців та зацікавлених осіб. Оголошення відбувається в присутності свідків та осіб, які з’явилися на виклик нотаріуса. При цьому обов’язково складається протокол. Якщо певні особи з’являться пізніше, то нотаріус знайомить їх із протоколом. При цьому сам заповіт й надалі залишається у нього на зберіганні.
