Законодавство України є досить лояльним до батьків, які належним чином не дбають про своїх дітей. Позбавлення батьківських прав — це крайня міра, яка застосовується тільки за рішенням суду. Ініціювати процедуру позбавлення батьківських прав може один із батьків, сама дитина, родичі або служба у справах дітей.
Обмеження батьківських прав теж може бути застосовано тільки за рішенням суду і полягає воно у тимчасовому відібранні дитини від батьків чи одного з них. Батькам надається свого роду випробувальний термін протягом якого вони повинні показати, що виправилися. Наприклад, умовою повернення дітей може стати проходження курсу лікування від алкогольної чи наркотичної залежності, оформлення документів, ремонт житла тощо.
Якщо існує серйозна загроза для безпеки дитини, то служба у справах дітей чи прокуратура можуть вилучити дитину з сім’ї за своєю постановою. Проте, в такому разі прокурор зобов’язаний подати позов про обмеження чи позбавлення батьківських прав. Остаточне рішення завжди за судом.
Обмеження батьківських прав може відбуватися за таких підстав:
1. Відсутність виховання дитини. Зокрема, це може полягати у невідвідуванні нею школи.
2. Створення обставин, які загрожують життю та здоров’ю дитини.
3. Фізичне або психологічне насильство щодо дитини.
4. Примушування до жебракування чи інші види використання дитини з корисливою вимогою.
5. Наявність у батьків чи одного з них залежностей (алкоголізм, наркоманія).
Для того, щоб батьки могли повернути свої права, їм доведеться звернутися з позовом до суду та надати докази того, що вони виправилися. На час обмеження прав, для батьків встановлюється обов’язок платити аліменти. Несплата останніх може поставити під сумнів рішення про те, щоб повернути дитину в сім’ю або тому з батьків у кого її вилучили.
