Під час укладання кредитного договору його сторонами виступають кредитор і позичальник. У разі судового розгляду вони стають позивачем і відповідачем. Крім того, в судовому процесі можуть брати участь і треті особи, такі як виконавець та нотаріус. Однак сторони виконавчого провадження — це стягувач і боржник.
На стадії виконавчого провадження у кредитних спорах стягувачем зазвичай виступає кредитор або колекторська компанія. Боржник може стати стягувачем, якщо він виграв суд зі скасування виконавчого напису і згодом звернувся до виконавця, щоб повернути кошти, списані на підставі цього напису.
Боржником на стадії виконавчого провадження, розпочатого на підставі судового рішення про стягнення боргу, стає позичальник. Фактично, він набуває статусу боржника з моменту першої прострочки платежу, однак до фіксації факту порушення у судовому рішенні це визначення можна оскаржити.
Сторони виконавчого провадження можуть змінюватися. Це особливо стосується сторони стягувача. Кредит може бути проданий іншій особі або організації. Якщо фінансова установа викуповує борг, щоб стати новим стягувачем, їй необхідно звернутися до суду для заміни сторони.
Крім того, обидві сторони мають право брати участь у провадженні через представника за довіреністю або за допомогою адвоката.
