Аліменти — це визначена у частці від доходу або в конкретному розмірі сума, яка може бути присуджена на користь неповнолітніх дітей, повнолітніх дітей, які продовжують навчання, батьків непрацездатного віку, дружини, яка виховує дитину до 3-х років, одного з подружжя, яке втратило працездатність.
Кожен із вищевказаних видів аліментів має свої особливості стягнення. Єдина спільна ознака — щоб отримати аліменти, потрібно звернутися із заявою чи позовом до суду.
Аліменти при розлученні як окремий вид аліментів, законом не передбачені. Але коли ми чуємо таке формулювання, то найчастіше мова йде про аліменти на утримання дітей.
Особливості стягнення аліментів:
– право подачі заяви має той з батьків, з ким проживає дитина;
– звернутися до суду можна і без розлучення, перебуваючи у шлюбі. Наприклад, чоловік та жінка не мають можливості розлучитися поки дитині не виповниться 1 рік, але вони можуть фактично припинити свої стосунки. В такому разі, той з ким залишилася жити дитина — має право на аліменти;
– розмір аліментів може бути прив’язаним до доходу платника (наприклад, ¼ від доходу) або бути визначеним у вигляді конкретної суми (наприклад, 5 тис.грн щомісяця);
– судовий розгляд справи про призначення аліментів зазвичай відбувається без обов’язкової присутності сторін;
– після отримання рішення суду, потрібно звернутися у виконавчу службу, яка зобов’язана здійснювати контроль за їх сплатою, і у випадку виникнення боргу — може арештувати банківські рахунки боржника.
Аліменти при розлученні також можуть призначатися на утримання колишньої дружини у випадку, якщо з нею залишилася жити дитина чи діти, яким не виповнилося 3 роки. Таке право на аліменти є безумовним, тобто не залежить від того, чи дружина працює. У випадку, якщо жінка звернеться з позовом до суду, і цей позов буде правильно складений — то аліменти їй будуть призначені. Спір може виникнути лише з приводу їхнього розміру. Таким чином, дружина має право отримувати аліменти як на себе, так і на дітей.
