Під час дії воєнного стану в Україні змінюється не лише звичне життя, а й регулювання трудових відносин. Особливо складними є ситуації, коли йдеться про звільнення працівника за прогул під час воєнного стану. У таких випадках необхідно дотримуватись обережності та враховувати усі юридичні нюанси.
Відсутність працівника на роботі без поважних причин може вважатися дисциплінарним порушенням. Проте, щоб таку відсутність кваліфікувати як прогул, необхідно мати достовірні підтвердження: акти про неявку, пояснення працівника або його письмову відмову їх надавати, свідчення інших співробітників. На підставі цих документів роботодавець може ініціювати процедуру звільнення.
Разом з тим, умови воєнного часу диктують додаткові обставини. Якщо відсутність пов’язана з небезпекою для життя, блокуванням транспорту, пошкодженням житла або евакуацією — такі обставини можуть бути обґрунтованими. У цьому разі звільнення працівника за прогул під час воєнного стану може вважатися порушенням трудового законодавства.
Роботодавець повинен не лише зібрати всі документи, а й оцінити ситуацію індивідуально. Формальне застосування дисциплінарних заходів без аналізу обставин може призвести до відновлення працівника на посаді за рішенням суду.
З огляду на судову практику, органи правосуддя часто підтримують працівника, якщо йому не надали можливості пояснити причину своєї відсутності або не були враховані реалії воєнного часу. Тому звільнення працівника за прогул під час воєнного стану потребує зваженого підходу і суворого дотримання процедури.
