Коли працівника усувають від роботи без законних підстав або звільняють із порушенням процедури, він може добиватися стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Це один із способів відновлення справедливості, передбачений трудовим правом.
За яких обставин це можливо?
Підставою для нарахування компенсації є рішення суду, яким підтверджено, що роботодавець діяв протиправно. Зазвичай суд не тільки поновлює людину на посаді, а й зобов’язує компенсувати дохід, який вона недоотримала через незаконні дії керівництва.
Як визначають суму до виплати?
Розмір компенсації обраховується, виходячи з показників заробітної плати працівника. Орієнтиром служить середній денний заробіток за період до звільнення — зазвичай це останні два місяці. Цей показник множать на кількість днів, які працівник був позбавлений можливості працювати. Якщо повернення на роботу неможливе, але суд визнає факт незаконного звільнення, працівник усе одно має шанс отримати стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, однак із врахуванням встановлених законом обмежень.
Що потрібно зробити для отримання компенсації?
Першим кроком є подання позову до суду. У заяві необхідно чітко вказати вимоги, зокрема про повернення на роботу та про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. До позову додаються документи, що підтверджують обставини справи: наказ про звільнення чи усунення, копія трудової книжки, довідки з місця роботи тощо. Після ухвалення рішення в інтересах працівника, роботодавець зобов’язаний його виконати. У разі відмови — справа передається виконавцю, який забезпечує примусове виконання.
