Питання аліментів щодо осіб, які проходять військову службу, регулюється загальними нормами сімейного законодавства України з урахуванням особливостей їхнього доходу.
Стягнення аліментів з військовослужбовця не має окремої спрощеної або ускладненої процедури, однак на практиці виникають нюанси, пов’язані з джерелами виплат та порядком їх утримання.
Аліменти можуть бути призначені добровільно за домовленістю сторін або примусово на підставі судового рішення. Якщо між батьками відсутня угода, один із них звертається до суду з позовом про стягнення аліментів. Суд визначає розмір виплат у частці від доходу або у фіксованій грошовій сумі з урахуванням матеріального стану сторін та інтересів дитини.
Доходом військовослужбовця вважається не лише посадовий оклад, а й усі передбачені законодавством грошові виплати: надбавки за звання, вислугу років, участь у бойових діях, премії та інші регулярні нарахування. Саме з цих сум здійснюється утримання аліментів після отримання виконавчого документа.
Після набрання рішенням суду законної сили відкривається виконавче провадження. Виконавча служба надсилає вимогу до фінансового органу військової частини, де проходить службу боржник. Утримання аліментів проводиться щомісяця автоматично з грошового забезпечення та перераховується отримувачу.
Варто враховувати, що мобілізація або перебування в зоні бойових дій не є підставою для звільнення від обов’язку утримувати дитину. Стягнення аліментів з військовослужбовця продовжується незалежно від місця служби, а за наявності заборгованості можуть застосовуватися додаткові заходи впливу, передбачені законом.
Таким чином, порядок стягнення аліментів з осіб, які проходять військову службу, ґрунтується на загальних правилах, але потребує правильного визначення доходу та контролю за виконанням судового рішення.
