У ситуаціях, коли позичальник тривалий час не сплачує кредит, банк або МФО можуть ініціювати примусове стягнення боргу за кредитним договором. Це означає, що кредитор звертається до суду та надалі до виконавчої служби для примусової реалізації своїх вимог.
Перший етап — судовий процес. Кредитор подає позов або заяву про видачу судового наказу. Якщо боржник не подає відзив чи заяву про скасування наказу, суд виносить рішення про стягнення. Це і є підстава для відкриття виконавчого провадження.
Наступний крок — робота виконавця (державного або приватного). Саме через виконавче провадження відбувається примусове стягнення боргу за кредитним договором. Виконавець надсилає постанову боржнику, а також має право арештувати банківські рахунки, накласти стягнення на зарплату, пенсію, майно або навіть оголосити розшук активів.
Важливо: боржника повідомляють про відкриття провадження, проте в багатьох випадках це повідомлення може бути проігнороване або загублене. Тим часом рахунки вже заблоковані, а майно — під арештом. Тому не варто зволікати з юридичним захистом.
Якщо примусове стягнення боргу за кредитним договором вже розпочато, боржник має право подати клопотання про відстрочку, розстрочку або оскаржити дії виконавця. Також можливе оскарження самого судового рішення, якщо були порушення.
Щоб мінімізувати наслідки, варто звернутися до адвоката, який оцінить ситуацію та допоможе захистити права: скасувати наказ, оскаржити арешт, зменшити розмір боргу або навіть припинити провадження.
