Невиконання або невчасне виконання умов договору зазвичай передбачає настання негативних наслідків для тієї сторони, яка таке невиконання допустила. Такими наслідками можуть бути: штраф, неустойка, пеня. Але іноді таке неналежне виконання договору спричинено такими обставинами, які не можна було передбачити чи попередити (непереборні). Їх ще називають форс-мажорні обставини. В такому разі, якщо сторона доведе, що мали місце саме форс-мажорні обставини, вона звільняється від відповідальності. При цьому важливо довести не тільки сам факт існування обставин, а й причинно-наслідковий зв’язок.
До форс-мажорних обставин можуть бути віднесені: війна, обстріли, масові повстання, терористичні акти, епідемії, пандемія, аварії, стихійні лиха тощо. Детальний їх перелік міститься в законі “Про торгово-промислові палати” (стаття 14-1).
Якщо сторони в договорі не пропишуть пункт про форс-мажорні обставини, вони всеодно можуть бути застосовані як підстава звільнення від відповідальності, адже посилання на них містяться в Цивільному та Господарському кодексах. Тому суто формальні та стандартні формулювання в договорі використовувати не варто. Краще конкретизувати їх відповідно до предмета договору. Також можна передбачити порядок про те, яким чином та у які строки сторони повинні повідомляти одна одну про форс-мажорні обставини.
Для того, щоб підтвердити обставини непереборної сили, сторона договору, яка в цьому зацікавлена повинна звернутися до торгово-промислової палати. Саме цей орган уповноважений видавати спеціальний сертифікат. Рішення про його видачу або відмову у видачі має бути прийняте протягом семи днів з дня звернення із заявою.
