Порядок надання відпусток досить добре врегульований чинними нормами права. Зокрема, спеціальним профільним законом “Про відпустки”.
Додаткова відпустка може надаватися працівникам:
– які навчаються, і в них виникла потреба здати іспити чи залікові роботи. Тривалість відпусток залежить від форми навчання та виду іспиту. Наприклад, для здачі випускних іспитів у старшій школі, працівнику може бути надано 23 дні відпустки, а для здачі державних іспитів у ВНЗ — 30 днів;
– які є авторами підручників, працюють над дисертацією або іншою науковою працею. Така відпустка називається творчою та може надаватися строком від 3 до 6 місяців;
– які мають статус учасника бойових дій або особи з інвалідністю, внаслідок війни. Тривалість відпустки — 14 днів;
– які постраждали від аварії на Чорнобильській АЕС — 14 днів;
– які беруть участь у змаганнях всеукраїнського або міжнародного рівня;
– у зв’язку із народженням дитини. Право на відпустку має, наприклад, батько дитини. ЇЇ тривалість становить — до 14 днів. Якщо батька немає, тоді правом на таку відпустку можуть скористатися інші члени сім’ї. Наприклад, дід або баба. Мати дитини має надати відповідну заяву про те, що певному родичу варто надати відпустку;
– які мають дітей — 10 календарних днів. Право на таку відпустку має мати або батько, які виховують як мінімум двох дітей до 15 років або мають дитину з інвалідністю. Ця додаткова відпустка надається щороку. Якщо її не використати, то вона переноситься на наступний рік, і у випадку звільнення — працівнику має виплачуватися компенсація за невикористані дні такої відпустки.
Додаткова відпустка — це завжди оплачувана відпустка. Якщо працівнику за сімейними обставинами або з інших поважних причин потрібно залишитися вдома, він може взяти відпустку “за свій рахунок”. Для цього, потрібно подати роботодавцю заяву про надання відпустки без збереження заробітної плати, вказавши її тривалість та підставу.
