Для того, щоб оформити право власності на земельну ділянку, потрібно, щоб вона існувала в натурі. Відповідно, земля повинна мати кадастровий номер та чіткі межі.
На етапі, коли виготовляється технічна документація на землю, повинен встановлюватися межовий знак. Він може мати вигляд:
– дерев’яного стовба висотою до 1 м;
– металевого штиря з розширенням зверху;
– металевого стовба з табличкою для написів.
Відмежування однієї ділянки він іншої здійснюється з метою їх чіткої ідентифікації як об’єктів цивільних правовідносин. На практиці такі межові знаки встановлюються не завжди і мають формальний характер. Як наслідок, це призводить до спорів між власниками сусідніх земельних ділянок. Наприклад, є два сусіди, які протягом тривалого часу живуть мирно і жодних спорів з приводу того, де проходить межа їхніх ділянок не мають. З часом, один сусід продає будинок та переїжає. Нові власники вирішують поставити паркан і відповідно для цього їм потрібно запросити землевпорядну організацію, аби та визначила де має стояти межовий знак. Виявляється, що частина хліва сусіда стоїть на їхній території і відповідно, нові сусіди починають спорити щодо межі.
Сусідські спори рідко призводять до того, що всі його сторони задоволені. Жоден власник не хоче поступатися своїми метрами. Саме тому, перш ніж садити дерева, копати криницю, зводити паркан чи здійснювати забудову земельної ділянки, потрібно чітко розуміти її межі.
