Кожна людина має право ще за свого життя розпорядитися кому буде належати майно після її смерті. Це можна зробити, залишивши заповіт або уклавши спадковий договір. Заповіт — це односторонній правочин. Він може змінюватися особою безліч разів поки вона жива. Натомість договір передбачає наявність двох сторін з чітко визначеними правами та обов’язками. Скасувати договір в односторонньому порядку неможливо.
Розглянемо ситуацію на прикладі. Власниця квартири вже старенька, а родичів, які б дбали про неї немає, або вони не можуть/не хочуть за нею доглядати. В такому разі, вона може укласти спадковий договір з людиною, яка буде до моменту смерті виконувати її розпорядження, а натомість отримає квартиру. Право власності на квартиру в такому разі перейде до нового власника тільки після смерті попереднього. Правила спадкування в цьому випадку не застосовуються. На майно, передане за договором не матимуть права кредитори (якщо такі з’являться) та інші особи, які б при спадкуванні могли претендувати на обов’язкову частину спадщини.
Цивільний кодекс України встановлює лише одну підставу для розірвання спадкового договору — коли набувач не виконує розпоряджень відчужувача. При цьому, відчужувач повинен звернутися до суду і подати переконливі докази невиконання іншою стороною умов договору. Наприклад, не забезпечення ліками чи харчуванням протягом тривалого часу.
Оскільки спадковий договір — це зобов’язання, то він може бути визнаний недійсним в певних випадках. Наприклад, якщо власницю обманули й змусили підписати договір, то її родичі можуть заявляти позовну вимогу про визнання такого договору недійсним.
