Виконання умов договору та відповідальність для недобросовісної сторони встановлюються Цивільним кодексом та самим договором. Саме тому, ще на етапі укладення, потрібно письмово узгодити всі важливі моменти. Якщо цього не зробити, відповідальність все одно настане, але в межах визначених законом.
5 ризиків невиконання зобов’язань за договором:
– відсутність у договорі чіткого механізму застосування штрафних санкцій за порушення його умов. Цей ризик несе та сторона, на користь якої мають бути вчинені дії чи надані послуги;
– використання шаблонних формулювань у договорах. Цей ризик несуть обидві сторони, адже якщо договір не конкретний, то практично застосувати його положення в разі виникнення спору буде важко;
– сторона, яка допустила порушення несе майнову відповідальність. Наприклад, через невчасні розрахунки за договором, кредитор може подати до суду і стягнути основну суму боргу, плюс штрафні санкції та суму збитків;
– якщо рішенням суду буде встановлено обов’язок виплатити суму боргу, то така сторона договору стає боржником. Рішення суду може бути передано у виконавчу службу, а інформація про особу боржника з’явиться у відкритому доступі;
– арешт рахунків та майна. Таке обмеження може бути застосоване виконавцем з метою спонукати боржника виконати своє зобов’язання.
Іноді невиконання зобов’язань за договором виникає не з вини сторони, яка мала вчинити певні дії. Причинами можуть стати недобросовісні дії контрагента, форс-мажорні або інші поважні причини. В такому разі, потрібно захищати свої права.
Процесуальний закон дає для цього чимало механізмів (оскарження судового рішення, подача відзиву на позов, визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню тощо).
